С врахуванням площі допоміжних приміщень i коридорів приймаємо площу виробничого корпусу рівною 1350 м2. С врахуванням площі коридорів приймаємо плоту адміністративно-побутового приміщення 300 м2. Площу контрольно-пропускного пункту (КПП), з врахуванням постів приймання i видатку автомобілів i поста контролю після ТО i P приймаємо рівною 63 м2. Площа поста шлангової мийки та площу поста обслуговування вантажних автомобілів та автобусів приймамо рівними 54 м2.
Висновки В даному курсовому проекті було розглянуто наступні частини: - Розрахунок кількості автомобілів та річного об’єму робіт, де розраховано число автомобілів, які обслуговуються за рік на міській СТОА, річний об’єм роботи з ТО і ПР та кількість постів, проведено розподіл трудомісткості по видам робіт, а також визначено чисельність виробничого, допоміжного персоналу і персоналу служби управління. - Розрахунок технологічного обладнання. Технологічне обладнання розраховуємо і вибираємо за відомими методиками, враховуючи попередні розрахунки числа виконавців і постів, а також дані розподілу об’ємів робіт. За результатами розрахунків складаємо відомість обладнання. - Розрахунок площ СТОА. В даному розділі здійснюємо розрахунок площ зон ТО, ПР, діагностики та дільниць. - Розрахунок площ допоміжних приміщень – розраховуємо та приймаємо з нормативів площі допоміжних приміщень. - Розробка генерального плану та плану виробничого корпусу. - Організація роботи СТОА і методи виконання ТО і ПР. В цій частині вибираємо метод технічного обслуговування і описуємо організаційну роботу СТОА. - Розрахунок з охорони праці. Ця частина курсового проекту є найголовнішою, адже техніка безпеки на виробництві це найважливіше. В розділі проведено розрахунок освітлення, механічної вентиляції, опалення зон та дільниць.
Дата добавления: 18.10.2013
Завдання Вступ 1. Кінематичний і силовий розрахунки привода 2. Розрахунок ланцюгової передачі 3. Розрахунок зубчастої циліндричної передачі (тихохідної) 4. Розрахунок зубчастої циліндричної передачі (швидкохідної) 5. Умовний розрахунок валів редуктора 6. Конструктивні розміри зубчастих коліс 7. Конструктивні розміри корпуса і кришки редуктора 8. Ескізна компоновка редуктора 9. Вибір шпонок та їх перевірочний розрахунок 10. Схема сил, що діють на вали привода 11. Розрахунок проміжного вала редуктора на несучу здатність та витривалість 12. Вибір і перевірочний розрахунок підшипників кочення проміжного вала 13. Вибір і перевірочний розрахунок муфти 14. Вибір посадок зубчастих коліс, зірочок, муфти, підшипників 15. Вибір і обґрунтування способів мащення 16. Порядок збирання редуктора 17. Збирання привода на загальній рамі 18. Вибір і перевірочний розрахунок опор ковзання 19. Техніка безпеки при експлуатації привода Література Специфікація
1.1 Общая характеристика и свойства минеральной ваты
Технические требования к минеральной вате приведены в ДСТУ Б В.2.7-94-2000 (ГОСТ 4640-93).Минеральная вата (минвата, минераловатный утеплитель, каменная вата) — волокнистый теплоизоляционный материал на синтетическом связующем, получаемый исключительно из минерального сырья — силикатных расплавов горных пород (часто используются силикатные расплавы из доменных шлаков, смесей осадочных и изверженных горных пород).Минеральная вата, т.е. вырабатываемое промышленным методом минеральное волокно, по своим свойствам очень напоминает асбестовое волокно. Она характеризуется значительной устойчивостью к высоким температурам и действию химических веществ<3]. Минеральная вата обладает также отличными тепло и звукоизоляционными свойствами. В строительстве она может почти полностью заменить асбестовое волокно. В настоящее время вырабатывается значительное количество минеральной ваты, находящей широкое применение в строительстве.Цвет минеральной ваты белый, светло-серый, зеленоватый, коричневый, темно-бурый. Высокие теплоизоляционные свойства минеральной ваты обусловлены наличием большого количества воздушных пор: пористость достигает 95—96% . Диаметр волокон ваты колеблется от 1 до 10 мкм. С увеличением диаметра волокна увеличивается теплопроводность, поэтому стандартом ограничен диаметр волокна — не более 8 мкм. Длина волокна колеблется от 2—3 мм до 20— 30 см. Средний диаметр волокон и их длина зависят как от химического состава расплава, так и от ряда технологических факторов. Чем длиннее волокно, тем более упругими и прочными получаются изделия.Помимо волокон вата содержит частицы расплава, не вытянувшиеся в волокно. Эти включения получили название «корольки». Форма этих частиц в сновном сферическая. Корольки повышают теплопроводность минеральной ваты, являясь «мостиками» передачи тепла.Объемная масса минеральной ваты зависит от среднего диаметра волокна, содержания корольков и степени уплотнения. Стандартом предусмотрено определение объемной массы при удельной нагрузке 0,002 МПа, что соответствует нагрузке, которую испытывает вата в процессе эксплуатации. При одинаковой удельной нагрузке объемная масса возрастает с увеличением диаметра и содержания корольков. Стандартом предусмотрен выпуск ваты марок 75,100,125. Содержание корольков размером свыше 0,25 мм ограничивается стандартом: для марок 75—12%; 100—20%,125—25%.Водопоглощение минеральной ваты при погружении в воду очень велико —до 600%).. Гигроскопичность колеблется от 0,2 до 2%. Грибоустойчивость минеральной ваты зависит от условий эксплуатации. Минеральная вата не является благоприятной средой для развития грибов. Однако под действием органических кислот, выделяемых грибами, минеральная вата может разрушаться. Повысить грибоустойчивость можно путем повышения кислотности волокон.Температура спекания ваты 700—800°С, соответственно температура применения 600—700°С. Расстекловывание ваты может происходить уже при 500°С. Кислая вата меньше подвержена расстекловыванию. Минеральная вата обладает огнезадерживающими свойствами благодаря негорючести и малой теплопроводности. Теплопроводность зависит от диаметра волокна, объемной массы и содержания неволокнистых включений в вате. Увеличение диаметра волокна влечет за собой повышение теплопроводности. При увеличении диаметра волокна с 3 до 12 мкм теплопроводность растет на 10%. Сырьем для производства минеральной ваты чаще всего являются отходы промышленности – металлургические, и топливные шлаки, золы, керамический стекляный бой, бой силикатного кирпича и пр., а также горные породы. Измельчение сырьевых компонентов способствует ускорению реакций силикатообразования и гомогенизации расплава, которая необходима для получения стабильных свойств волокна
Дата добавления: 28.10.2013
Параметричний розрахунок теплообмінника для конденасціії парів етиолового спирту, який застосовується у схемі виробництва густого екстракту кропиви собачої Конденсація парів може виконуватися шляхом охолодження парів, або охолодженням і стисненням одночасно. За способом охолодження розрізняють конденсатори змішування і поверхневі конденсатори. В конденсаторах змішування пар безпосередньо стикається із охолоджуючою водою і отриманий конденсат змішується з останньою. В поверхневих конденсаторах теплова енергія відбирається через стінку. Найбільш часто пар конденсується на зовнішній поверхні трубі, або стінки , до іншої її сторони підводиться охолоджуюча рідина. Недоліком поверхневих конденсаторів є велика металоємність і велика витрата охолоджуючого агента. Останнє пояснюється тим, що стінка, яка розділяє середовища, які беруть участь у теплообміні , надає додатковий термічний опір. Це викликає необхідність підвищення середньої різниці температур. В якості поверхневих конденсаторів найбільш часто використовуються кожухотрубні теплообмінники. Вони представляють із себе пучок труб, кінці яких закріплені в спеціальних трубних гратах шляхом розвалцювання, зварювання, пайки, а іноді на сальниках. Пучок труб розташований всередині загального кожуха, причому один з теплоносіїв рухається по трубах, а інший у просторі між кожухом і трубами.
Конденсація парів може виконуватися шляхом охолодження парів, або охолодженням і стисненням одночасно. За способом охолодження розрізняють конденсатори змішування і поверхневі конденсатори. В конденсаторах змішування пар безпосередньо стикається із охолоджуючою водою і отриманий конденсат змішується з останньою. В поверхневих конденсаторах теплова енергія відбирається через стінку. Найбільш часто пар конденсується на зовнішній поверхні трубі, або стінки , до іншої її сторони підводиться охолоджуюча рідина. Недоліком поверхневих конденсаторів є велика металоємність і велика витрата охолоджуючого агента. Останнє пояснюється тим, що стінка, яка розділяє середовища, які беруть участь у теплообміні , надає додатковий термічний опір. Це викликає необхідність підвищення середньої різниці температур. В якості поверхневих конденсаторів найбільш часто використовуються кожухотрубні теплообмінники. Вони представляють із себе пучок труб, кінці яких закріплені в спеціальних трубних гратах шляхом розвалцювання, зварювання, пайки, а іноді на сальниках. Пучок труб розташований всередині загального кожуха, причому один з теплоносіїв рухається по трубах, а інший у просторі між кожухом і трубами. Конденсація парів може виконуватися шляхом охолодження парів, або охолодженням і стисненням одночасно. За способом охолодження розрізняють конденсатори змішування і поверхневі конденсатори. В конденсаторах змішування пар безпосередньо стикається із охолоджуючою водою і отриманий конденсат змішується з останньою. В поверхневих конденсаторах теплова енергія відбирається через стінку. Найбільш часто пар конденсується на зовнішній поверхні трубі, або стінки , до іншої її сторони підводиться охолоджуюча рідина. Недоліком поверхневих конденсаторів є велика металоємність і велика витрата охолоджуючого агента. Останнє пояснюється тим, що стінка, яка розділяє середовища, які беруть участь у теплообміні , надає додатковий термічний опір. Це викликає необхідність підвищення середньої різниці температур. В якості поверхневих конденсаторів найбільш часто використовуються кожухотрубні теплообмінники. Вони представляють із себе пучок труб, кінці яких закріплені в спеціальних трубних гратах шляхом розвалцювання, зварювання, пайки, а іноді на сальниках. Пучок труб розташований всередині загального кожуха, причому один з теплоносіїв рухається по трубах, а інший у просторі між кожухом і трубами.
1 Визначення матеріального балансу конденсування етилового спирту 2 Технологична схема 3 Вибір конструкційного матеріалу 3.Тепловой та матеріальний розрахунок 4 Конструктивный расчет 5 Розрахунок штуцерів. 6 Література
Дата добавления: 30.10.2013
1. Завдання 2. Зміст 4.Загальні положення 5. Характеристика розташування 6. Характеристика конструктивних рішень 7. Склад і об`єми будівельно-монтажних робіт 8. Конструкція металевого бака 9. Вибір та обґрунтування методів виконання робіт. Технологія земляних робіт. Техноло-гічна схема розробки котловану 10. Технологія влаштування бетонних і залізобетонних робіт фундаменту башти 11. Технологія зведення опори башти 12. Монтаж бака та закріплення його на опорі 13. Відомість підрахунку об`ємів робіт 14. Вибір основних технічних засобів 15. Техніко-економічні показники башти з монолітною залізобетонною опорою висотою 36,0 м, і баком ємкістю 300 м3 16. Транспортування та вкладання бетонної суміші 17. Догляд за бетоном. Контроль якості бетонних робіт 18. Допустимі відхилення від проектних розмірів виконаної водонапірної башти 19. Техніка безпеки 20. Охорона праці. Вимоги безпеки під час роботи 21. Контроль якості приймання робіт, допуски і відхилення 22. Калькуляція трудових затрат 23. Список використаної літератури
Характеристика конструктивних рішень: а) сейсмічність - не більше 6 балів за шкалою Ріхтера; б) рельєф території – плавний, спокійний; в) грунтові води – відсутні; г) грунт в основі – однорідний, непросадочний з такими нормативними характеристиками: 1546; = 281616;; Ск = 0,02 кг/см2; 1560; = 150 кг/см2; 1543; = 1,8 тм3; д) розрахункова зимова температура повітря: - 201616;С, -301616;С, - 401616;С; е) вага снігового покрову: 150 кг/м2; ж) швидкість напору вітру: 45 кг/м2. Не передбачається застосування башти в районах з особливими умовами будівництва (вічна мерзлота, карстові і макропористі грунти та ін.). Стовбур башти виконують у вигляді тонкостінної циліндричної оболонки товщиною 150 мм з залізобетону М 200, який виконують у переставний опалубці. Сталевий бак – циліндричної форми з конічним днищем виконаний із сталі марки ВКСт. 3 кп для t1616;р = - 301616;С і вище та марки ВКСт. 3 пс для розрахункової зимової температури t1616;р = - 311616;С ... - 401616;С. В конструкції бака передбачені ребра жорсткості для можливості влаштування тимчасового дерев`яного настилу при виконанні монтажних і ремонтних робіт. Перина на кришці бака посилюється в місцях опирання поворотної банки (через 1,5 м по периметру бака), яка служить для монтажу утеплення і для пересування рухомої люльки по периметру бака при ремонті і фарбуванні його зовнішньої поверхні в період експлуатації. Кришка бака приварюється до його циліндричної частини і використовується як діафрагма жорсткості. Всі збірні шви бака повинні бути перевірені на герметичність. Драбини в стовбурі і в баці виконані із сталі ВМСт. 3 кп, полегшеного типу. Всі сталеві конструкції – зварні. Фундамент башти запроектовано із монолітного залізобетону у вигляді круглої плити з консолями. Підготовка під фундамент виконується із бетону марки 100, що вкладається по ущільненому щебнем грунту. Стовбур башти з зовнішньої сторони покривається перхлорвініловими фарбами або кофтополімерними, каучуковими, алкідно-стирольними фарбами, а з внутрішньої сторони – силікатними фарбами. Бак башти виконують циліндричним з конічним днищем. Масу бака визначають виходячи із конструктивних елементів полотна бака.
Дата добавления: 12.11.2013
1. Для корпуса применяется листовой и профильный прокат, предназначенный для судостроения, изготовляемый под надзором Российского Морского Регистра Судоходства (PС). For hull the plates and profile rolled steel is used, intended for usage in ship building industry, manufactured under the supervision of Russian Maritime Register of Shipping (RS). 2. Материал конструкций со знаком *** - сталь категории РCD36. Material of structures marked by *** symbol - steel of PCD36 grade. 3. Материал конструкций со знаком ** - сталь категории РСD32. Material of structures marked by ** symbol - steel of PCD32 grade. 4. Материал конструкций со знаком * - сталь категории РСA. Material of structures marked by * symbol - steel of PCA grade. 4. Размеры листов и деталей, не заданные на чертеже, выполнять по плазовым шаблонам или по месту. Dimensions of plates and parts not specified on the drawings to be defined by loftsman remplates or as to fit. 5. Размеры существующих конструкций показаны для справки. Sizes old constructions show for information. .
Дата добавления: 14.11.2013
, устанавливаемых на колеса с диаметром обода от 13 до 16 дюймов включительно. Тип стенда — стационарный, с механическим приводом монтируемого колеса. На каркасе стенда смонтированы поворотный стол с механизмом привода вращения, демонтажная стойка с демонтажной головкой, отжимная лопатка с рукояткой, блок подготовки воздуха, монтировки и органы управления. Внутри каркаса размещены электродвигатель привода вращения поворотного стола, пневмоцилиндр привода отжимной лопатки, органы управления электроприводом и пневмоцилиндрами. Поворотный стол с механизмом привода представляет собой трехкулачковый патрон, кулачки которого зажимают обод колеса за наружные поверхности закраин обода. Привод кулачков осуществляется пневмоцилиндром. Механизм привода поворотного стола состоит из электродвигателя, одноступенчатого червячного редуктора и клиноременной передачи. Демонтажная стойка служит для демонтажа и монтажа шин. Демонтажная головка перемещается в вертикальном и горизонтальном направлениях для установки стойки на соответствующий типоразмер колеса. На демотажной стойке установлены наконечник с манометром для воздухораздаточного шланга, бачок с мыльным раствором и кистью для смачивания бортов шины с целью облегчения ее демонтажа и монтажа. Спрессовка бортов шины с обода осуществляется отжимной лопаткой, которая приводится в действие пневмоцилиндром через пару рычагов. 1.Размеры монтируемых и демонтируемых шин - от 7,50-20 до 12,00-20 2.Приводная станция - эл. двигатель АОЛ-22-4 3. Мощнность, кВт - 4 4.Максимальное усилие при демонтаже, кН - 200 5.Производительность стенда, шт/ч - 12 6.Габаритные размеры, мм длина - 1195 ширина - 960 высота - 1465 7.Масса, кг - 240
Далі викреслюємо ще одну схему мережі низького тиску проставляємо розрахункові точки, виписуємо довжини ділянок, виписуємо шляхові та вузлові витрати газу. Розподіляємо потоки газу по ділянках мережі. Визначаємо транзитні витрати ( на кінцевих ділянка дорівнюють 0). Всім витрати наносимо на схему. Згідно з ДБН<1, додаток Є] втрати тиску в газопроводах низького тиску повинна становити не більше 1800 Па, в розподільчих трубопроводах 1200 Па, для ввідних трубопроводів 600 Па. Для знаходження діаметрів ділянок, визначаємо питомі втрати тиску на 1м довжини в різних напрямках від ГРП від найбільш віддалених точок кінцевих, або нульових. Таблиця 13. Розрахунок питомих втрат тиску Напрямок руху газу Сума довжин ділянок, м Питомі витрати тиску Па/м ГРП-0-6-125+210+190 2,567 ГРП-0-6-5 25+210+250 2,249 ГРП-0-6-11-10 25+210+200+250 1,593 ГРП-0-6-11-12-15 25+210+200+250+200 1,233 ГРП-0-6-11-14-17 25+210+200+200+250 1,233 ГРП-0-6-11-14-15 25+210+200+200+250 1,233 ГРП-0-7-225+40+190 4,278 ГРП-0-7-8-3 25+40+240+190 2,204 ГРП-0-7-8-9-4 25+40+240+230+190 1,505 ГРП-0-7-1225+40+200 4,117 ГРП-0-7-8-13-1225+40+240+200+240 1,464 ГРП-0-7-8-13-16-15 25+40+240+200+200+240 1,154
Гідравлічний розрахунок мережі низького тиску наведений в табличній формі та ув’язки кілець (додаток Д, табл..14).
Розрахунок відгалужень в низькому тиску наведений в табличній формі (табл..15).
Таблиця 15. Гідравлічний розрахунок відгалужень при низькому тиску № діл. l, м Пит . витр. тиску Vp, м³/год d*s факт. витрата W10;Р/l Втрати тиску, W10;Р, Па Тиск, Па ГРП-0 25 1,154 499,8 219*6 0,7 19,25 2980,75 тиск в т.6 2703,55 6-1190 4,3219 57*3 2 418 2285,55 6-5 250 3,29 23,88 57*3 2,8 770 1933,55 тиск в т.112505,55 11-10 250 2,57 18,89 57*3 1,8 495 2010,55 тиск в т.14 2219,55 14-17 250 1,53 10,13 57*3 0,5 137,5 2082,05 тиск в т.7 2919,15 7-2190 5,35 15,01 48*3,5 3 627 2292,15 тиск в т.8 2734,35 8-3 190 4,47 14,25 48*3,5 3 627 2107,35 4-9 190 2,45 6,84 42,3*3,21,8 376,22278,95 9-8 230 2,45 21,96 57*3 1,8 455,4 1902,75
2. Розрахунок внутрішнього газопроводу Система газопостачання будинків призначена для безперервної подачі газу споживачам. Система газопостачання будинку складається з газопроводу-вводу, ввідного газопроводу, стояків, квартирних розводок, газових приладів і арматури. Газопроводи, які прокладаються всередині будинків передбачається з сталевих труб. Вводи необхідно передбачати в нежилі приміщення, доступні для оглядута з глухої стіни. Прокладку необхідно здійснювати над вікнами на висоті 2,6м та під балконами і лоджиями. Для захисту газопроводів встановлюють футляри в місцях перетину труб з будівельними конструкціями. Для обліку газу необхідно передбачити газовий лічильник. Газопроводи, які прокладено всередині будинку передбачено із сталевих водогазопровідних труб по ГОСТу 3262-75*. В даному курсовому проекті прийнято таку схему: після вводу газу в будинок по його периметру вище вікон першого поверху прокладено газові труби – магістраль, а до них підключають вводи газопроводів у кожне приміщення, в яких встановлені газові прилади. Так як будинок п’ятиповерховий для газифікації прокладено газові стояки. Їх встановлено у кухнях. Прокладання газопроводів всередині будинків передбачено відкритими. Вимикальні пристрої встановлено перед кожним газовим приладам і лічильниками. Перехід газопроводів через будівельні конструкції виконано в сталевих футлярах – гільзах, а простір між ними і газопроводами ущільнено негорючими матеріалами. Для курсового проекту на кухні влаштовуємо вентблоки, для кухні-їдальні витрата L90м3/год. Приймаємо вентблоки БВ 2-28: 220×470 (8 шт.) та димові канали 220×220. Газове обладнання розміщено у відповідності з паспортною характеристикою. Визначаємо тип газової плити яка буде використовуватися в кухнях. Оскільки об’єм кухонь більше за 15 м3 то приймаємо 4-ох камфорочні плити. Оскільки проектується система газопостачання в I-ому районі забудови то квартиру буде обладнано газовими лічильниками та газовими плитами.
Дата добавления: 28.11.2013
Вступ 1 Проектування головного корпусу заводу для капітального ремонту автомобілів 1.1 Об'єкт ремонту 1.2 Визначення річної програми АРЗ 1.3 Визначення типу АРЗ та організаційної форми ремонту 1.4 Технологічний процес капітального ремонту вантажних автомобілів 1.5 Розрахунок трудомісткості робіт на дільницях заводу 1.6 Розрахунок кількості працюючих на дільницях і в цехах заводу 1.7 Розрахунок виробничих та допоміжних площ головного корпусу заводу 1.8 Компонування головного корпусу заводу 2 Розрахунок шиномонтажної дільниці 2.1 Загальні відомості про шиномонтажну дільницю 2.2 Розрахунок робочих місць та необхідного обладнання дільниці 3 Розроблення технологічного процесу відновлення деталі Література
Авторемонтний завод (АРЗ) — організація, що проводить технічне обслуговування та ремонт рухомого складу сторонніх організацій , які не мають власної ремонтної бази. Бувають двох типів: 1) виконують всі ремонтні роботи від розбірно – мийних до випробування готової продукції; 2) проводить ремонт окремих агрегатів і вузлів. В даний час на більшості авторемонтних заводах впроваджений агрегатний метод ремонту автомобілів. Бортова карбюраторна вантажівка ГАЗ-3307 випускається серійно з кінця 1989 року. ГАЗ-3307 прийшов на зміну сімейству третього покоління ГАЗ-52/53, яке повністю витіснив з конвеєра до початку 1993 року. Вантажні автомобілі ГАЗ-3307 вантажопідйомністю 4,5 т призначений для експлуатації по всіх видах доріг з твердим покриттям і характеризуються високими техніко-експлуатаційними показниками. На ГАЗ-3307 передбачене встановлення на поздовжніх бортах навісних поперечних лавок, надставних бортів, дуг і тенту. Кабіна - двомісна, розташована за двигуном, на ГАЗ-3307 у порівнянні з ГАЗ-53-12 кабіна має збільшені розміри, поліпшену оглядовість, термошумоізоляцію. Сидіння водія - підресорене, регулюється по вазі водія, довжині нахилу подушки та спинки. Робоча гальмівна система - з барабанними механізмами діаметр 380 мм, ширина накладок передніх 80, задніх - 100 мм, двоконтурним гідравлічним приводом (роздільний по осях), гідровакуумним підсилювачем. Стоянкове гальмо - трансмісійний барабанний (діаметр 220 мм, ширина накладок 60 мм), з механічним приводом. Запасне гальмо - будь-який з контурів робочої гальмівної системи. Рульовий механізм - глобоїдний черв'як з трьохгребневим роликом. Електрообладнання: напруга 12В, акумуляторна батарея 6СТ-75, генератор Г250-Г2, регулятор напруги 222.3702. стартер 230-А1, котушка запалювання Б114-Б(Б116), комутатор запалювання ТК102А (13.3734 або 13.3734-01)., додатковий резистор СЭ107 (I4.3729)1, розподільник (датчик-розподільник) Р133-Б (24.3706), свічки запалювання A11-30. Заправні обсяги і рекомендовані експлуатаційні матеріали: паливний бак 105 л, бензин А-76; система охолодження (з підігрівачем) – 23 л, вода або тосол - А40, тосол - А65 система змащування двигуна - 10 л, всесезонне М-8В або М-6/10В (ДВ-АСЗп-10В)., при температурі нижче мінус 20 градусів масло АСЗп-6 (М-4з/БВ); коробка передач - 3,0 л. всесезонне ТАП-1 5в. при температурах нижче мінус 25 градусів масло ТСп-10 або ТСз-9, при температурах нижче мінус 30 градусів суміш ТСп-15К з 10-15% диз. палива; картер головної передачі - 8,2 л всесезонне ТСп-14, при температурах нижче мінус 35 градусів ТСз-9 (замінник - при температурі нижче мінус 35 градусів суміш масла ТСп-14 з 10-15 % диз. палива); картер рульового механізму - 0,6 л, амортизатори 2x0,41 л, амортизаторна рідина АЖ-12Т (замінник - масло веретенне АУ); гідропривід гальм і виключення зчеплення - відповідно - 1,35 і 0,25 л, гальмівна рідина "Томь" (замінник - "Нева"); бачок омивача вітрового скла - 1.5 л. рідина НИИСС-4 в суміші з водою.
Загальнi данi. Схема електрична принципова ГРЩ (розрахунок навантажень) Схема однолінійна принципова ЩО-1.1 Схема однолінійна принципова ЩО-1.2 Схема однолінійна принципова ЩО-1.3 Схема однолінійна принципова ЩО-1.1с Схема однолінійна принципова ЩО-2.1 Схема однолінійна принципова ЩС-2.2 Схема однолінійна принципова ЩС-2.3 Схема однолінійна принципова ЩВ Схема однолінійна принципова ЩТ Розрахунок на вантажень на будівлю План 1-го поверху. Розташування приладів освітлення М=1:100 План 1-го поверху. Розташування штепсельних розеток М=1:100 План 1-го поверху. Мережі живлення приладів освітлення М=1:100 План 1-го поверху Мережі живлення бактерицидних ламп, вказівників "Вихід" та сходових клітин М=1:100 План 1-го поверху. Мережі живлення штепсельних розеток М=1:100 План 1-го поверху Мережі живлення щитів та приточно-витяжних систем М=1:100 План 2-го поверху. Розташування приладів освітлення М=1:100 План 2-го поверху. Розташування штепсельних розеток М=1:100 План 2-го поверху. Мережі живлення приладів освітлення М=1:100 План 2-го поверху Мережі живлення бактерицидних ламп, вказівників "Вихід" та сходових клітин М=1:100 План 2-го поверху Мережі живлення штепсельних розеток М=1:100 План 2-го поверху Мережі живлення щитів та приточно-витяжних систем М=1:100 Мережі живлення електрообладнання кухні. План в осях Д1-Е1, 3'-5' М=1:100 Розміщення та мережі живлення освітлювальних приладів теплопункту. План в осях 5-6, В-Г М1:100 Схема додаткового зрівнювання потенціалів Схеми керування освітленням Схема вирівнювання потенціалів
Дата добавления: 07.12.2013
ВВЕДЕНИЕ 8 1 ПОСТАНОВКА ЗАДАЧИ 9 2 ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ РІШЕНЬ 10 3 РОЗРОБКА СТРУКТУРИ ПРИСТРОЮ. 13 4 ВИБІР ЕЛЕМЕНТНОЇ БАЗИ 14 5 ОПИС ПРИНЦИПОВОЇ СХЕМИ. 17 6 РОЗРАХУНКОВА ЧАСТЬ. 18 7 ОПИС КОНСТРУКЦИИ 20 8 ВКАЗІВКА ПО ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА НАЛАГОДЖЕННЮ. 21 УКЛАДЕННЯ 22 СПИСОК ВИКОРИСТОВУВАНИХ ДЖЕРЕЛ. 23 , аналіз принципу її дії,а також, якщо можливо, поліпшення її конструкції. У ході виконання курсового проекту необхідно розробляти електричну функціональну, електричну структурну та електричну принципову схеми. Необхідно провести розрахунки за обраними елемен-там (в даному проекті – генератор на логічних елементах DD1.1 і DD1.2), накреслити креслення плати друкованої, складальне креслення і скласти їх опис. Розроблена плата повинна забезпечувати періодично, через 10 ... 15 с, через змінювати напрямок обертання активатора пральної машини і одночасно ви-повняти функцію лічильника «чистого» часу прання – 5...6 хв. В даному курсовому проекті розглядалося пристрій-автомат управління пральною машиною, в принципі як такої пральною машиною мож-но вважати пекло, за допомогою якого і здійснюється процес прання. Розглянута схема може бути застосована для пральних машин домашнього пользова-ня, і для прання сухої білизни не більше 2кг.розглянутий прилад досить простий, зібраний на доступних компонентах і потребує невеликої налагодження.
Дата добавления: 08.12.2013
Исходные данные: 1. Габариты балочной клетки 2х2 2. Пролет главных балок L=11,4м 3. Шаг главных балок l=6,0м 4. Строительную высоту покрытия hfd=1,0м 5. Временную нормативную нагрузку на покрытие gn=6,5 кН/м2 6. Расчетное сопротивление материала Ry=230 МПа
Устройство балочной клетки. Схема балочной клетки состоит из главных балок Б1, Б2, Б3, перекрывающих большой пролет L, и вспомогательных балок Б4, Б5, перекрывающих меньший пролет l, равный шагу главных балок. Равномерно распределенная временная нагрузка gn передается через прочный жесткий настил из железобетонных плит, имеющих толщину ts. Вспомогательные балки не располагают в местах соединений главных балок, потому что это вызывает неудобство при их сопряжении. Для этого оси вспомогательных балок должны быть перенесены от концов главных балок на половину шага вспомогательных балок d.
Дата добавления: 09.12.2013
СТЕНЫ в здании приняты из кирпича марки 150, наружные стены толщиной 510,а внутренние – 380 мм. КРЫША предусмотрена чердачная, вентилируемая, стропильной системы, с неорганизованным водоотводом.
Т.Э.П. здания: 1. Площадь застройки – 362,5 кв. м (по наружному обмену) 2. Жилая площадь -163,4 кв. м 3. Общая площадь – 354,84 кв. м 4. Строительный объем – 1269,6 м куб.(площадь разреза * длину здания) Коэффициент К1 = Fж./F о. = 0,46 Коэффициент К2 = V/Fж. = 7,76 Где V – cтроительный объем в м куб.
Дата добавления: 12.12.2013
Клапан предназначен для пропускания жидкости. При вращении маховичка поз. 5 против часовой стрелки шпиндель поз. 6 с клапаном поз. 8 будет подниматься и пропускать жидкость. Для прекращения подачи жидкости маховичок необходимо вращать по часовой стрелке до отказа. Для предупреждения утечки жидкости через зазоры между корпусом поз. 1 и деталями поз. 4 и 6 предусмотрено сальниковое уплотнение из колец поз. 12. Уплотнительные кольца поджимаются фланцем поз. 4, который крепится шпильками поз. 13 и гайками поз. 10. Для герметичности между корпусом поз. 1 и крышкой поз. 2 ставится прокладка поз. 9.
Дата добавления: 20.12.2013
1891. Курсовий проект - Технологiчне проектування бази централiзованого технiчного обслуговування (БЦТО) автомобiлiв | 
1896. КМ Конструктивный мидель-шпангоут после модернизации |